Є такий Парадокс Кондорсе, який каже що якщо кандидатів є більше ніж 2, то звичайне голосування не підходить. Вирішенням цієї проблеми є Метод Шульце. Тепер – як це відбувається на простому прикладі.

Нехай у нас є 3 кандидати, і на звичайних виборах люди проголосували б так:

  • Кандидат A – 40%
  • Кандидат B – 35%
  • Кандидат C – 25%

Хто виграв? Звісно ж кандидат A. Але що якщо люди замість віддавати голос за одного кандидата – впорядковували би їх у порядку надання переваги? Тоді б результати були такі:

  • ACB - 40%
  • BCA - 35%
  • CBA - 25%

Що ми бачимо? Так, 40% людей люблять кандидата A, але 35+25=60% людей ненавидять кандидата A. Ось це і є приклад нечесних виборів, коли виграє 40% виборців, а не 60%.

А ось за Методом Шульце виграв би інший кандидат. Складаємо магічну табличку:

  *A *B *C очки
A*   40 40 => 80
B* 60 35   => 95
C* 60   65 => 125

Отож найбільше очок (125) набрав, а отже виграв кандидат C. Як? Він же ж був останнім у звичайному голосуванні! Так, але тут така ситуація що суспільство розділилось – близько половини люблять A і ненавидять B, а інша частина навпаки – люблять B і ненавидять A, а кандидат C – найкраща компромісна фігура – є частина людей які його люблять, а інші ставляться до нього нормально.

Але світ не ідеальний, голосування ранжуванням є складним для розуміння для простих людей, складним у введенні інформації і підрахунку – потрібно мати як мінімум електронне голосування, тому наразі не проводиться в жодній країні світу. А от хто використовує, так це переважно IT-шні компанії, для внутрініх виборів.