Сьогодні приїхав із Києва з олімпіади KPI-Open 2008, і маю тонни нових вражень. Хороших :)

Мандрівка почалась погожого Львівського дня, коли ми - 4 команди з політеху зібрались на вокзалі, сіли на поїзд і рушили. Така кількість десанту з Львівського політеху до Київського політеху вирушила вперше :) Тривало це дійство 5 днів - з понеділка по п'ятницю, а самі змагання були у вівторок і четвер. Всі решта днів ми активно відпочивали.


Приїхавши, ми зареєструвались, взяли чергові халявні футболки і всякий спам. Футболки від кпі-опен були не надто оригінальними, рясніли всякими баннерами і рекламою, тому мало хто їх надягав :) Я трохи в ній ходив так чисто із солідарності. Багато програмістів були теж в якихось дарованих або спонсорських футболках - благо, нема у нас проблем із футболками ;)

Після невеликих дискусій кому дістанеться гітара, а кому ноут, ми розселились по гуртожитках групами по 4 і 8 чоловік. Один гуртожиток був на вулиці Металістів, а другий мав чудовий вигляд на трамвайні колії, які дуже гарно будять о 6-ій годині :) А взагалі наша кімната була дуже консервативною, ліжок вистачало і навіть були деякі меблі, так що нарікати було ні на що. Хіба що одного дня не було води, але добре, що у дівчат-сусідів з великими серцями вода була навіть тоді :)

Потім ми, щоб трохи розважитись, пішли в місцевий зоопарк. Довго там ходили, перефоткали всіх і вся. Навіть мене сфоткали біля таблички «Лев>» :) От тільки хамелеона не сфотографували - так його і не знайшли у тераріумі з великою табличкою «знайди мене». А всі решта тварин гарно позували і ми отримали багато класних, яскравих, з природніми кольорами світлин.

Перший тур змагань почався дуже весело. Нас посадили за круті машини, ми запустили систему і заохали який там гарний дизайн. Але після того, як ми потратили 15 хвилин, щоб запустити систему і отримали, мабуть, увесь спектр помилок які тільки могли бути, на дизайн вже було начхати... Потім прийшов дядько і сказав, що ми маємо ще пів години на ознайомлення із цією «чудовою» системою поки вони все не полагодять... Як добре що Сашко завбачливо взяв доміно :) Через пів години ми нарешті влогувались і почали розв'язувати задачі, проте багато балів ми не отримали за них, оскільки не знали, що так швидко спадають бали з часом. За одну із задач, виконану на 100% ми отримали 2 бали. А взагалі ми дізнались, що printf("0") рулить ;)

Наступного дня було ще веселіше. День був повністю відпочинковим - всі відкинули задні думки і настроїлись на відпочинок. Ми покатались на катері по Дніпру, проїхались під трьома мостами, оглядали здалека пам'ятник «родіни-матєрі», куполи церков та місто загалом. Щось там хтось розказував, але було надто добре, щоб це все слухати і ми просто балділи :) Ще досить класно було посидіти на кріслі на задній палубі, подивитись на хмарки і помріяти.

Далі була традиційна екскурсія на яку пішли тільки я і Сашко. Ми пройшлись по поштовій площі, проїхались на фунікулері, пройшли повз Михайлівський золотоверхий до Софіївського собору, а потім ще й до церкви на Андріївському узвозі. Дуже багато цікавої і деколи веселої інфи можна було дізнатись в екскурсовода, яку потім можна було переказувати тим хто не був :) Ще ми потім пішли собі на оглядовий майданчик «дружби народів».

А далі було мабуть найвеселіше і найнезвичніше за всю поїздку - ми побували в тумані :) Як тільки заходиш в туман, то миттєво піднімається настрій, а виходиш з нього як обкурений. Не дивно, що всі, кому ми телефонували з туману, дивувались звідки ми таку траву беремо. Хто ще не знає, таке задоволення є нашару в PinchukArtCentre, що біля Бесарабського ринку, а туман являє собою кімнату десь так 10х10 метрів з одним входом і заповнену білим туманом з видимістю не більше 1 метра. Крім цього приколу в цьому центрі були картини Пола Маккартні, цікаві експозиції, і дуже прикольні дзеркальні туалети.

І нарешті настав момент істини - основний тур. На якому система знову дико глючила, знову требуло деколи перелоговуватись, знову задачі здавались лише з другого разу, я вже не кажу про неоднозначні умови, некоректні тестові приклади в умовах задач, і некоректні тести в тестувалці. Деколи вискакували дуже інформативні повідомлення «Попередження - перерва 1 хвилина» або «Помилка - ...». І умови требуло уважно читати, бо в деяких задачах потрібно було ставити ентер в кінці, а в деяких ні. Ну благо, що це хоч писало в умовах і навіть написали який код переносу стрічки :) Після закінчення змагань почалась масштабна апеляція, яка дозволила деяким командам підняти свої бали, а деяким опустити свої бали :) Коли ми чекали на апеляцію, нам бувалі учасники розказували дуже веселі історії із попередніх разів. КПІ-Опен відбувається вже 3-ій раз, і виявляється першого разу, щоб здати якусь задачу, було достатньо відправити декілька раз віндовський калькулятор :) Чесно-кажучи наша команда зайняла не дуже високе місце, але інша наша команда зайняла 10-те місце, так що загалом ми виступили добре. Якби не було дурацьких правил з бакалаврами, то було б ще краще. Але що зробиш, селяві...

В п'ятницю ми знову відпочивали, знову ходили в туман, тепер більшою бандою. Сергій, навіть, казав, що може там жити :) Ми там довго побули, вийшли всі мокрі, з росою на волоссі, віях і повіках, в декого навіть макіяж трохи потік ;) З великим ентузіазізмом почали фоткатись. Далі ще пішли у стерео-кінотеатр «Орбіта». Я був у 3D кіно перший раз :) Був навіть момент, коли я відхивив назад голову від предмету, який летів на мене. Хоча саме кіно було досить нудне і банальне, але на перший раз всеодно вражень було багато.

А вертались ми до Львова у новомодних купе, як білі люди. Це були нові вагони, кажуть що польського виробництва. Було багато цікавих плюшок, наприклад, невелика перегородка, щоб не випасти з верхніх полиць, в купе і на краях коридору індикатори зайнятості туалету. А сам туалет мав дуже цікаву систему зливу, я б навіть сказав космічну, бо вода зі всім решта миттєво вдувалась всередину при натисканні кнопки зливу :)

Ось такі в мене вражіння від поїздки. Загалом, особисто я, відпочив просто перфектно... і хочу ще! :) Усе, крім самих змагань, організували досить гарно. Деколи навіть роздавали водичку, сочки і щось пожувати. Та й витрати в Києві були невеликими, можна було досить дешево поїсти в домашній кухні і пузатій хаті. Враховуючи те, що політех і так верне майже всі витрати, то я тепер щаслива панда :) Решта фоток доставлю пізніше, коли буде загальний бекап фоток.

The End